estęla

LvP

s. f.

a. 'éclat de bois, copeau'

b. 'éclisse, attelle d'un fourreau d'épée'

Lv 3:315b

FEW 12:253a [ѕᴛᴇ̄ʟʟᴀ], 25:597b, 25:599b, 25:602a, 25:603a, 25:605a n. 28 [ᴀѕᴛᴇ̆ʟʟᴀ].

→ astęla